У новій книжці київського історика Віктора Горобця, що вийшла у видавництві «Критика» у співпраці з Інститутом Критики за підтримки Українського наукового інституту Гарвардського університету та за сприяння Програми досліджень Східної України ім. Ковальських Канадського інституту українських студій Албертського університету й Наукового товариства ім. Шевченка в Америці, зусебіч досліджено один із найскладніших і найсуперечливіших сюжетів в історії російсько-українських відносин Нового часу: взаємини Русі-України та Русі-Московії, Гетьманату та держави Романових від середини XVII до кінця XVIII століття, коли Єкатерина II остаточно зліквідувала українську автономію. Автор зосередився на підвалинах і політико-правовому наповненні цих стосунків, логіці міжнародних відносин у Східній Европі, соціяльно-політичних трансформаціях усередині Гетьманату, що посутньо сприяли інкорпоруванню України в Росію. Спираючися на широку джерельну базу, історик реконструює, наскільки документи це йому дозволяють, сприйняття суспільно-політичних і культурних реалій тогочасними українськими та російськими елітами, прагнучи зрозуміти внутрішню мотивацію учасників подій, які за короткий час перетворили Росію з марґінального в історії України-Руси чинника на один із головних її пріоритетів і зрештою призвели до переяславських домовленостей. Дослідник аналізує юридичні аспекти угоди 1654 року, цілі та дипломатичну риторику московської політики Богдана Хмельницького, докладно розглядає ідеологічні передумови та історичні прецеденти утвердження царської протекції над Україною, зрештою, зовнішньо- та внутрішньополітичні контексти й наслідки українсько-російського союзу, обопільні проєкти його ревізії, колізії суперництва Москви та Чигирина, перебіг російсько-польсько-кримських змагань за Україну в другій половині XVII століття й українсько-російської війни 1688 року та подальший політичний, правовий і соціокультурний статус України-Малоросії в системі російської лояльности. Ґрунтовний аналіз української політики Пєтра I дає змогу зреконструювати мотиви переорієнтації Івана Мазепи та причини й обставини занепаду Гетьманату в «післямазепинську» добу.
У новій книжці київського історика Віктора Горобця, що вийшла у видавництві «Критика» у співпраці з Інститутом Критики за підтримки Українського наукового інституту Гарвардського…